- помучити
- -чу, -чиш, док., перех.1) Мучити якийсь час.2) Муками довести до знемоги всіх чи багатьох.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
помучити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
намучити — чу, чиш, док., перех. і без додатка. Багато, довго помучити; завдати багато мук, страждань … Український тлумачний словник
помучений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до помучити. 2) у знач. прикм. Який змучився, стомився, вибився із сил. || Який виражає втому, фізичні й моральні страждання … Український тлумачний словник
попомучити — чу, чиш, док., перех., розм. Мучити тривалий час; помучити добре … Український тлумачний словник
по — прийм., з місц. і знах. відмінками. по. в сполученні з словами стає префіксом, який надає словам нового або відтінку нового значення слів. Слова з префіксом по. в своїй більшості мають те саме значення, що й в українській літературній мові, і… … Словник лемківскої говірки
пофатигувати — гую, єш, Пр. Потурбувати, помучити когось чимсь, справити кому небудь клопіт … Словник лемківскої говірки